Інна Совсун: Інтернаціоналізація повинна стати складовою вищої освіти

Інна Совсун підкреслила важливість процесу інтернаціоналізації української вищої освіти та зазначила, що цей процес можливо забезпечити не лише шляхом зміни нормативних актів. Для цього також необхідні пропозиції від вищих навчальних закладів, міжнародний досвід університетів, який вони зможуть передавати іншим закладам та самі його примножуватимуть. «Інтернаціоналізація вищої освіти повинна перестати бути гаслом, а стати повсякденною реальністю», - наголосила перший заступник Міністра.

Інна Совсун зазначила, що серед переваг інтернаціоналізації можна виділити три аспекти. Перший – це формування зрозумілої для міжнародної спільноти системи вищої освіти, що досягатиметься шляхом інтеграції з європейським простором вищої освіти і дослідницьким простором. Другий аспект – забезпечення конкурентоздатності українських вищих навчальних закладів. За словами першого заступника Міністра, цього можна досягти підтримуючи міжнародне співробітництво університетів, їх участь у міжнародних проектах та програмах, підвищення якості вищої освіти в середині кожного університету. Третій – це посилення потенціалу вищих навчальних закладів, підготовка їх до активної участі у міжнародних проектах.

Водночас, Інна Совсун наголосила, що процес інтернаціоналізації не має стати самоціллю для вищих навчальних закладів: «Радше це засіб для підвищення рівня якості вищої освіти, елемент побудови репутації освітніх закладів та їх осучаснення».

Окрім того, Інна Совсун зазначила, що прийняття Закону «Про вищу освіту» дозволило на нормативно-правовому рівні усунути перешкоди, які гальмували процес інтеграції української системи вищої освіти у міжнародну освітню систему. Зокрема, у складових компонентах інтернаціоналізації - академічній мобільності, використанні європейської кредитно-трансферної системи (ECTS), визнання іноземної кваліфікації.

Перший заступник Міністра також повідомила, що важливим досягненням Міністерства в напрямку інтернаціоналізації стало набуття Україною статусу асоційованого члена Рамкової програми з досліджень та інновацій Європейського Союзу «Горизонт 2020». Інтернаціоналізація стимулюватиме наукову діяльність в університетах та сприятиме професійному росту викладачів.

За словами Інни Совсун, окремим питанням в напрямку інтернаціоналізації вищої освіти є підвищення рівня привабливості вітчизняних закладів для іноземних студентів. «Сьогодні Міністерство працює над зміною набору і порядку навчання іноземних студентів, яка б, з одного боку, забезпечила автономність навчальних закладів, з іншого – обмежила неконтрольований набір іноземних студентів заради кількості», - повідомила перший заступник Міністра.

Начальник управління міжнародного співробітництва та європейської інтеграції МОН Анна Новосад повідомила, що Міністерством було розроблено положення №579 «Про порядок реалізації права на академічну мобільність». Один з ключових аспектів якого – забезпечення права на академічну мобільність для всіх учасників освітнього процесу. Документ включає в себе збереження всіх соціальних прав учасника освітнього процесу: при укладенні договору за здобувачами вищої освіти зберігається місце навчання і виплата стипендій. Науково-педагогічні, педагогічні та наукові працівники можуть зберегти місце роботи строком на один рік та заробітну плату – строком на півроку.

Начальник відділу університетської освіти Міністерства освіти і науки Алла Рибалко підкреслила, що відповідно до положення «Про порядок реалізації права на академічну мобільність» між учасниками академічної мобільності обов’язково має бути укладений договір, у якому будуть вказані умови академічного перебування учасників.

Захід відбувся за ініціативи Міністерства освіти і науки та Національного Еразмус+ офісу в Україні.

За матеріалами сйту МОН України